Очима Воїна:
історія України, яку не розкажуть підручники
Очима Воїна:
історія України, яку не розкажуть підручники
Він не воював мечем — його зброєю було слово.
Це історія людини, яка написала не просто книжки — вона написала Україну.
Михайло Грушевський — історик, мислитель, творець української ідентичності.У цьому фільмі ми пройдемо шлях від тіні імперії до світла свободи.
Його слово стало зброєю, його віра — опорою,а його спадщина — фундаментом держави, у якій ми живемо сьогодні.
📜 Історія людини, яка не мала армії — але виграла війну за душу свого народу.
Іван Огієнко — вчений, мовознавець, міністр освіти УНР, а згодом митрополит Іларіон.
Його життя — це шлях від боротьби за слово до боротьби за віру.
Він переклав Біблію українською, створив українські підручники, боровся за те, щоб у церкві, школі й у домі звучала рідна мова.
Цей фільм — про силу слова, про віру, яка не зламалась у вигнанні, і про пам’ять, що пережила імперії.
⚔️ Він не мав армії.
Але мав слово — і цим словом тримав націю.
В’ячеслав Липинський — шляхтич, мислитель, дипломат. Людина, яка вірила, що справжня сила нації — не у зброї, а у гідності, честі та внутрішній шляхетності.
Це історія про українця, який мріяв побудувати державу не на гніві, а на відповідальності. Його ідеї про націю, еліту і працю випередили свій час — і сьогодні звучать так само гостро.
У цьому відео — подорож крізь життя Липинського: від шляхетного роду Волині до вигнання у Відні, від мрій про єдність до трагічного самотнього кінця.
Але його слово залишилось. Бо шляхетність — це теж зброя.
Це не просто документальний фільм. Це подорож крізь століття української боротьби — від козацьких часів до сучасної війни. Від тих, хто вперше підняв шаблю за свободу, до тих, хто сьогодні тримає зброю, щоб захистити землю предків.
Цей фільм — про силу народу, який не вміє здаватися. Про пам’ять, що живе в очах кожного воїна. Про історію, яку ми більше не дозволимо переписати.
🎥 У фільмі — історичний аналіз, художня реконструкція, документальні образи та філософська озвучка, що з’єднує минуле й сьогодення.
Від Запорізької Січі — до Бахмута. Від шаблі — до дронів.
Від гетьманів — до воїнів ЗСУ.
Імперія вкрала нашу історію.
Вона привласнила назву «Русь», переписала літописи, стерла українські імена й оголосила себе “спадкоємицею Київської держави”. Але правда повертається.
У цьому відео — історія про те, як народилася брехня «російської Русі», як вона десятиліттями зміцнювалась, і чому саме Україна є справжньою спадкоємицею Русі.
Під землею, у тиші стародавніх печер, живе Україна, якої не змогла знищити жодна імперія.
Це — Києво-Печерська Лавра XVII століття.
Місце, де віра стала зброєю, де Петро Могила відбудував святиню, щоб нагадати світові: сила українців — не лише у мечі, а й у духу.
У цьому фільмі — історія боротьби без меча, історія слова, молитви, книги й пам’яті, що тримають нас і сьогодні.
Імперії століттями крали в України не лише землі, а й саму пам’ять.
Вони вивозили наші скарби, ікони, зброю, книги — усе, що доводило наше існування.
Але історію не можна вкрасти назавжди.
Це фільм про те, "як Україна повертає своє минуле" — скарби, імена, гідність.
Від козацьких клейнодів і скіфського золота — до сучасної боротьби в судах Гааги й на фронтах сьогодення.
Це історія не лише втрат, а й відродження. Бо кожен артефакт, що повертається додому, — це "частинка душі України", яку не змогли знищити імперії.
Це фільм про пісню, що пережила імперії.
Про слова, які стали молитвою, клятвою й зброєю.
Від часів козаків — до сучасної війни.
Це історія українського гімну, який пройшов крізь заборони, кров і тишу,
щоб сьогодні звучати на фронті, у школах, у серцях мільйонів.
“Ще не вмерла Україна” — не просто пісня. Це — голос народу, який не зламали.
Вони не тримають зброї, але стоять поруч із тими, хто воює.
Вони приходять у найтемніші моменти — коли навіть віра здається розбитою.
Це історія українських капеланів — від перших військових священників УНР до сучасних героїв, які сьогодні на передовій тримають небо не молитвою, а серцем.
Як народилась духовна служба української армії?
Хто ті священники, що благословляли під Крутами, у таборах ГУЛАГу й тепер — на фронті Донбасу та Херсонщини?
Цей фільм — про віру, що не згасла навіть у пеклі війни.