Обов’язки аспірантів

1. Академічна доброчесність

Для належного проведення та гарантування високої якості наукових досліджень аспіранти повинні дотримуватись принципів академічної доброчесності, етичних норм та стандартів поведінки, що визначені закладом вищої освіти та відповідають вимогам відповідної наукової галузі.

2. Індивідуальний план наукової роботи

Для належного проведення наукових досліджень аспіранти зобов’язані виконувати індивідуальний план наукової роботи та регулярно звітувати про його виконання на засіданнях кафедри, відділу, лабораторії або іншого підрозділу закладу вищої освіти (наукової установи), уповноваженого вченою радою для контролю за ходом досліджень.

3. Дисертація

Для успішного завершення наукових досліджень аспіранти повинні подати свої наукові здобутки у вигляді дисертації до спеціалізованої вченої ради.

До дисертації обов'язково додається перелік публікацій автора за темою роботи, а також інформація про апробацію результатів (із зазначенням назв конференцій, конгресів, симпозіумів, семінарів або шкіл, місця і дати їх проведення, а також форми участі). Детальніше про наукові публікації в аспірантурі можете дізнатись із нашої статті.

Важливо зазначити, що заклад вищої освіти (наукова установа) не має права покладати на аспіранта або докторанта обов’язки, які не пов’язані з виконанням відповідної освітньо-наукової (наукової) програми та підготовкою дисертації, монографії чи статей.

Права аспірантів

1. Доступ до наукової інформації

Аспіранти мають право на вільний доступ до всіх видів відкритої наукової інформації, що доступна в закладах вищої освіти, наукових установах, бібліотеках та державних архівах України, щоб забезпечити належне проведення наукових досліджень.

2. Наукове консультування

Для забезпечення належного проведення наукових досліджень аспіранти мають право на отримання методичного та змістовного наукового консультування від свого наукового керівника (консультанта). Вони також мають право на чіткий розподіл обов’язків між науковими керівниками, якщо вчена рада закладу вищої освіти (наукової установи) призначила двох керівників.

3. Умови для проведення наукових досліджень

Аспіранти мають право на безпечні та нешкідливі умови для проведення своїх наукових досліджень, а також на забезпечення відповідно обладнаного місця для наукової роботи, що сприятиме успішному проведенню наукових досліджень.

4. Академічна мобільність

Аспіранти мають право на академічну мобільність, що здійснюється згідно з Положенням про порядок реалізації права на академічну мобільність, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 року № 579.

Що таке академічна мобільність?

Академічна мобільність – це можливість учасників освітнього процесу (студентів, викладачів та ін.) навчатися, викладати, стажуватися чи проводити наукову діяльність в іншому закладі вищої освіти або науковій установі на території України чи поза її межами, відповідно до Закону України «Про вищу освіту».

Академічна мобільність поділяється на внутрішню, коли студент тимчасово переходить на навчання, стажування або наукову роботу в інший український заклад вищої освіти (наукову установу), та зовнішню, коли обраний студентом університет або наукова установа розташовані за кордоном.

Академічна мобільність також може бути ступеневою, коли студент навчається в іншому закладі вищої освіти для отримання освітнього ступеня (наприклад, бакалавра або магістра) та диплома про вищу освіту. Крім того, вона може бути кредитною, якщо студент, проходячи навчання, не здобуває освітній ступінь, а вивчає певні дисципліни (оцінені в кредитах ЄКТС) та/або набуває компетенцій чи інших результатів, які не оцінюються в кредитах ЄКТС, але можуть бути визнані закладом вищої освіти, де він навчається постійно.

5. Відпустка та трудова діяльність

Для забезпечення належного проведення наукових досліджень аспіранти мають право на академічну та соціальну відпустку відповідно до законодавства. Крім того, аспіранти можуть здійснювати трудову діяльність у позанавчальний час відповідно до чинного законодавства.

Аспіранти можуть брати участь у конкурсах на здобуття грантової підтримки для наукових досліджень та стипендій, які засновані на честь видатних діячів науки, освіти, культури, громадських діячів, а також ті, що створені Президентом України, Кабінетом Міністрів України, державними й недержавними органами, підприємствами, установами чи організаціями.

Захист дисертації в аспірантурі: ключові етапи

Підготовка до захисту дисертації – доволі тривалий процес, який вимагає максимум уваги до кожного етапу.

1. Завершення написання

Перед початком узгодження всіх організаційних процесів, необхідно закінчити наукове дослідження та грамотно систематизувати його результати. Перевірте наявність усіх розділів та підрозділів роботи відповідно до затвердженого плану.

Також слід звернути увагу на формування списку джерел, використаних при підготовці дисертації. Якщо під час написання наукової роботи ви використовуєте інформацію з праць інших вчених без належних посилань у списку використаних джерел, це вважається плагіатом і порушенням академічної доброчесності. Щоб уникнути цієї проблеми, варто відразу додавати нові джерела та зазначати, до якої частини тексту вони належать.

2. Перевірка оформлення

Варто зазначити, що правильне оформлення дисертації має значний вплив на оцінювання роботи та її фінальний бал. Оскільки всі вимоги до наукової роботи аспірант отримує ще до початку її написання, слід одразу їх дотримуватись. Це не лише полегшить процес підготовки дисертації, але й дозволить уникнути зайвих виправлень на фінальних етапах. Саме тому, не можна нехтувати перевіркою форматування документа, оформленням графічного матеріалу, списку використаних джерел і додатків.

3. Рецензування

Після того, як ви провели самостійну перевірку роботи, науковий керівник займається її рецензуванням. Його задача полягає у перевірці цілісності дисертації та, за потреби, внести правки та надати рекомендації. На цьому етапі варто уважно дослухатись до побажань та зауважень наукового керівника і виправити всі недоліки одразу, адже його мета – допомогти вам.

4. Затвердження дисертації

На цьому етапі здобувач має направити свою роботу на розгляд до Спеціалізованої вченої ради. Члени СВР ознайомлюються зі змістом дисертації та займаються її рецензуванням. Після цього відбувається засідання ради, де обговорюється якість написання роботи та її відповідність усім вимогам.

5. Підготовка супровідних матеріалів для виступу

Для кращого сприйняття інформації авдиторією, необхідно подбати про візуалізацію. Простими словами, це – створення презентації, яка структурує необхідні матеріали та розставить ключові акценти. Також вона допоможе структурувати виступ та уникнути конфузів під час захисту.

Втім, потрібно враховувати, що презентація повинна бути читабельною. Є кілька рекомендацій, яких варто дотримуватись. По-перше, не перенавантажуйте слайди текстом. Виокремлювати треба виключно найважливішу інформацію, яка узагальнює сказане. По-друге, наповнення презентації не має дублювати вашу доповідь. По-третє, не забувайте про візуальну складову. Під час створення слайдів важливо правильно поєднувати кольори. Не використовуйте занадто яскраві відтінки, які ускладнюють сприйняття тексту. Також для урізноманітнення наповнення варто додати графічні елементи (графіки, таблиці, діаграми, ілюстрації тощо).

6. Репетиція

Дієвим способом закріпити матеріал доповіді та довести структуру виступу до ідеалу є репетиція. Проаналізуйте своє дослідження та сформулюйте запитання, які можуть виникнути у комісії та опонентів. Після цього — підготуйте відповіді на них. Цей нехитрий крок допоможе вам почуватися більш впевнено на захисті та бути готовими до уточнювальних запитань.

Підготуйте план доповіді та проведіть репетицію перед дзеркалом, друзями або родиною. Це допоможе зменшити стрес від публічних виступів. Репетиція дозволить вкластися у відведений час доповіді (15-20 хвилин) та за потреби скоротити або розширити її зміст.

7. Попередній захист

Передзахист вважається так-званою репетицією основного захисту. Однак не варто нівелювати його важливість. Це – чудова можливість для здобувачів перевірити свій рівень підготовки та попрактикуватись у комунікації з членами комісії. Окрім цього, під час попереднього захисту вони можуть отримати зауваги та рекомендації щодо покращення змісту роботи.

За структурою він максимально наближений до справжнього. Умовно можна виділити кілька основних етапів: доповідь дисертанта, відповідь на запитання від комісії стосовно змісту роботи, коментарі рецензентів, відповідь на їхні запитання та затвердження висновків.

8. Відповідь опонентам

Опонент – це науковець, який призначається для оцінки дисертації здобувача. Його завдання – провести детальний аналіз, виявити сильні та слабкі сторони роботи. Під час захисту він ставить запитання, озвучує зауваги та пропозиції. Знайти їх можна у відгуках до роботи, та заздалегідь підготувати на них відповіді.

9. Захист

Останній і найвідповідальніший етап – захист дисертації. Важливо заздалегідь узгодити всі організаційні моменти, аби максимально сконцентруватись на матеріалі доповіді. Також вище ми вже писали про важливість підготовки орієнтовних запитань комісії та відповідей на них. Про це варто пам’ятати, аби почувати себе більш впевнено перед комісією.

Приділіть увагу зовнішньому вигляду. Важливо, щоб ваш одяг відповідав офіційному стилю. Віддавайте перевагу класичним костюмам або сукням неяскравих кольорів, та уникайте надмірної кількості аксесуарів.

Крім вищезгаданих етапів, які потрібно пройти перед безпосереднім захистом дисертації, є аспекти, на які варто звернути увагу заздалегідь. Мова йде про наявність публікацій в наукових журналах. Їх має бути щонайменше три, аби здобувач успішно захистив дисертацію на звання доктора філософії (кандидата наук). Дізнатись детальніше про те, де потрібно публікувати свої доробки для здобуття звання доктора філософії (кандидата наук), ви можете в нашій статті про роль наукових публікацій в аспірантурі.

Доктор філософії (PhD, Doctor of Philosophy) – це перший науковий ступінь, який здобувається на третьому рівні вищої освіти після отримання ступеня магістра. Він є загальноприйнятим у більшості країн світу, зокрема й в Україні. В Україні діє двоступенева система наукових ступенів: доктор філософії (раніше – кандидат наук) та доктор наук. Водночас у деяких країнах, таких як США, Італія, Франція, Канада, Фінляндія та інших, PhD є найвищим науковим ступенем.

Дисертація доктора філософії – це кваліфікаційна наукова робота, виконана здобувачем самостійно, що містить наукові результати його досліджень і подається для присудження ступеня доктора філософії. Дисертація може бути виконана або державною або англійською мовою, і подається у вигляді спеціально підготовленого рукопису.

Захист дисертації доктора філософії

Усі вимоги до здобуття наукового ступеня визначені постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 12 січня 2022 року.

Результати дисертаційної роботи повинні бути висвітлені щонайменше у 3-х наукових публікаціях. До таких публікацій належать:

• Статті у наукових виданнях України, включених на дату публікації до переліку фахових, з зазначенням внеску кожного автора. Якщо співавторів більше двох, така стаття прирівнюється до 0,5 публікації.

• Статті в періодичних наукових виданнях, проіндексованих у Web of Science та/або Scopus.

• Один патент на винахід, що пройшов експертизу і стосується наукових результатів дисертації, прирівнюється до однієї публікації.

• Одноосібні монографії, рекомендовані до друку вченими радами та рецензовані, крім монографій з країни-агресора. До таких прирівнюються одноосібні розділи у колективних монографіях.

Стаття у журналі Q1-Q3 за класифікацією SJR, чи одноосібна монографія, що відповідає цим вимогам, прирівнюється до двох наукових публікацій.

Вимоги до наукових публікацій в аспірантурі

Публікації здобувача, що видаються в Україні, мають бути державною мовою, англійською та/або іншими офіційними мовами ЄС. Публікація англійською мовою та/або іншими офіційними мовами ЄС повинна супроводжуватись анотацією та ключовими словами державною мовою. Для статей, опублікованих у міжнародних виданнях іншими мовами, може бути наданий переклад або коротка анотація державною мовою за рішенням разової ради.

Статті можуть бути зараховані до теми дисертації, якщо в них обґрунтовано наукові результати, що відповідають меті статті та її висновкам, а також якщо в одному випуску наукового видання опубліковано не більше однієї статті. Опубліковані статті зараховуються тільки за умови наявності активного DOI, за винятком тих, що містять державну таємницю або інформацію для службового користування. Не вважається самоплагіатом, коли здобувач використовує власні наукові роботи в тексті дисертації без посилання на них, якщо ці роботи були раніше опубліковані для відображення основних наукових результатів та зазначені у анотації дисертації.

Статті, опубліковані у виданнях, а також одноосібні монографії, видані в державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором, не зараховуються для захисту дисертації.

Фінансова підтримка молодих вчених в Україні

• Іменні стипендії Верховної Ради України для молодих учених – докторів наук

Щороку на конкурсних засадах призначається 50 іменних стипендій Верховної Ради України для молодих учених. Фінансову підтримку можуть отримати молоді вчені, що мають науковий ступінь доктора наук

Подання на здобуття стипендії розглядає Комісія з питань роботи з науковою молоддю НАН України. Кандидати повинні працювати в установах системи НАН України, а їхній вік на момент призначення не може перевищувати 40 років.

До конкурсу подається наукова чи науково-технічна робота високого рівня готовності, яка визнається перспективним досягненням і може бути завершена протягом року виплат. Вона має вирішувати конкретні суспільно важливі завдання, відповідати інтересам громадян, місцевих громад та держави, сприяти розвитку науки, соціальному поступу, а також зміцненню національної безпеки й обороноздатності України.

Розмір стипендії – 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Регулярність виплат – щомісячно.

• Стипендії Кабінету Міністрів України для молодих вчених

Щомісячні стипендії Кабінету Міністрів України для молодих учених надаються з метою заохочення тих, хто активно займається науковими дослідженнями, створює актуальні науково-технічні розробки та вже досягнув помітних результатів.

Призначення таких стипендій здійснюється на конкурсній основі за рахунок державного бюджету. Виплати здійснює Комітет за основним місцем роботи чи навчання стипендіата, додатково до заробітної плати, іменної чи звичайної академічної стипендії аспіранта, ад’юнкта або докторанта, а також до різних надбавок і доплат.

Кандидатами на отримання стипендій можуть бути молоді науковці, серед яких наукові та науково-педагогічні працівники, аспіранти, ад’юнкти, докторанти, а також інші фахівці, які працюють у наукових установах, організаціях чи закладах вищої освіти.

Виплата стипендії припиняється з моменту, коли стипендіат досягає граничного віку для молодих учених, визначеного Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Розмір стипендії – один прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Регулярність виплат – щомісяця.

• Іменні стипендії найкращим молодим вченим для увічнення подій Революції Гідності та вшанування подвигу Героїв України – Героїв Небесної Сотні

Міністерство освіти і науки України проводить конкурс на здобуття державних іменних стипендій для молодих учених. Їх засновано з метою увічнення подій Революції Гідності та вшанування Героїв Небесної Сотні, які відстоювали демократичні цінності, права і свободи громадян, національні інтереси України та її європейський шлях.

У результаті конкурсу 25 молодих дослідників отримають річні іменні стипендії, що передбачені у п’яти номінаціях:

• Стипендія імені Дмитра Максимова.

• Стипендія імені Назарія Войтовича.

• Стипендія імені Романа Гурика.

• Стипендія імені Устима Голоднюка.

• Стипендія імені Юрія Поправки.

При відборі переможців враховується не лише наукова діяльність, а й активна громадянська позиція кандидатів: їхній внесок у захист демократичних цінностей, прав і свобод, підтримку національних інтересів України та її європейського вибору, а також у розвиток національної самосвідомості, патріотизму та гідності.

Вік кандидатів на здобуття стипендії станом на 1 січня року початку її виплати не повинен перевищувати 35 років для осіб із освітою не нижче другого (магістерського) рівня та 40 років – для тих, хто має науковий ступінь доктора наук.

Обов’язковою умовою є наявність значущих наукових результатів у вибраній сфері діяльності чи навчання. Їх можуть підтверджувати опубліковані монографії, наукові статті (зокрема у базах Web of Science, Scopus та ін.), а також охоронні документи на об’єкти інтелектуальної власності та інші наукові напрацювання.

Розмір стипендії – два прожиткові мінімуми для працездатних осіб.

Регулярність виплат – стипендія виплачується щомісячно.

• Стипендії Президента України для молодих учених (для НАН України)

Стипендії Президента України для молодих учених надаються з метою підтримки дослідників Національної академії наук, які здійснюють перспективні наукові дослідження у галузях природничих, технічних, гуманітарних та суспільних наук.

Кандидатами на стипендії можуть бути аспіранти, наукові співробітники науково-дослідних інститутів та інших наукових установ, організацій і підприємств (обсерваторій, ботанічних садів, дендропарків, заповідників, бібліотек, музеїв), що належать до системи Національної академії наук України.

Виплата стипендії припиняється, коли стипендіат досягає граничного віку для молодих учених, визначеного Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Розмір – три прожиткові мінімумів для працездатних осіб.

Регулярність виплат – щомісячно.

Тривалість виплати стипендії – два роки.

• Стипендії імені академіка НАН України Б.Є. Патона для молодих вчених Національної академії наук України – докторів філософії (кандидатів наук) і докторів наук

Стипендії імені академіка НАН України Б.Є. Патона для молодих вчених Національної академії наук України – докторів філософії (кандидатів наук) і докторів наук (далі – стипендії) призначаються на конкурсній основі строком на один рік, починаючи з січня 2025 року.

У конкурсі на здобуття стипендій можуть брати участь молоді вчені – співробітники наукових установ, організацій та підприємств НАН України.

Вік учасників на момент подачі заявки:

• доктор філософії (кандидат наук) – до 35 років включно;

• доктор наук – до 40 років включно.

Не можуть бути висунуті на здобуття стипендій особи, яким за результатами попередніх конкурсів двічі було присуджено стипендію та/або станом на січень 2025 року призначено стипендії НАН України для молодих вчених або стипендії Президента України для молодих вчених. Для претендентів на здобуття стипендій обов'язкові письмові рекомендації не менше двох докторів наук, які особисто знайомі з науковими дослідженнями та здібностями молодого вченого.

Рішення про висунення приймаються відкритим або таємним голосуванням (за визначенням ради) за умови присутності не менше 2/3 складу ради. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більша частина присутніх членів ради.

Розмір стипендії – 3 прожиткові мінімуми для працездатних осіб.

Регулярність виплат – щомісячно.

• Премія Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України

Премія Кабінету Міністрів України за видатні досягнення молоді у розвитку держави присуджується молодим громадянам до 35 років, які зробили помітний внесок у реалізацію молодіжних ініціатив на місцевому рівні. Враховуються здобутки, досягнуті протягом календарного року, що передує присудженню, з можливістю оцінки результатів попередніх періодів.

У період дії воєнного стану в Україні та протягом шести місяців після його скасування терміни подання проєкту розпорядження визначає Міністерство молоді та спорту України.

Щороку може присуджуватися до 20 таких премій, при цьому повторне присудження одній особі не передбачено.

Розмір премії – 50 000 гривень.

Регулярність виплат – одноразово.

• Премія Президента України для молодих вчених

Премія Президента України для молодих науковців присуджується за значні досягнення у природничих, технічних та гуманітарних науках, що сприяють розвитку науки, суспільному прогресу та зміцненню міжнародного авторитету української науки, зокрема за дослідження, пов’язані з Голодомором 1932-1933 років в Україні.

На здобуття премії можуть висуватися наукові роботи, опубліковані у завершеному вигляді не пізніше ніж за рік до дати подання. Щороку присуджується до 40 премій, з яких до 20 призначаються молодим ученим закладів вищої освіти.

Участь у конкурсі можуть брати наукові та науково-педагогічні працівники, аспіранти, ад’юнкти, докторанти, інші науковці, а також інженерно-технічні працівники наукових установ, закладів вищої освіти, організацій та підприємств, як індивідуально, так і в складі колективу претендентів.

Склад колективу претендентів, висунутих на здобуття премії, не може перевищувати 4 осіб. Премія не присуджується одній і тій самій особі повторно.

Розмір премії – 40 000 гривень.

Регулярність виплат – одноразово.

• Гранти Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених

Щорічні гранти Президента України призначаються для підтримки актуальних та важливих наукових досліджень і розробок молодих учених.

Право на отримання гранту мають молоді вчені за віком на момент подання заявки:

• доктори наук – до 40 років включно (7 грантів);

• докторанти – до 35 років включно (20 грантів);

• кандидати наук / доктори філософії – до 35 років включно (50 грантів).

Для участі в конкурсі претендент подає заявку до 1 березня року, що передує року надання грантів, до Національного фонду досліджень України у паперовій або електронній формі за встановленою Фондом формою, а також гарантійний лист від підприємства, установи, організації або закладу вищої освіти, що підтверджує забезпечення виконання наукового дослідження чи розробки, передбачених проєктом.

Визначення грантоотримувачів здійснюється на основі щорічного конкурсу наукових (науково-технічних) проєктів молодих учених, результати якого оформлюються у вигляді рейтингового списку з чисельною оцінкою проєктів.

Після призначення гранту між Фондом, грантоотримувачем та відповідним підприємством (установою, організацією, закладом вищої освіти), що забезпечує виконання проєкту, укладається договір у формі, встановленій Фондом. Грантові кошти перераховуються поетапно на рахунок підприємства, яке реалізує наукове дослідження або розробку.

Грантоотримувач та підприємство зобов’язані у строки, визначені договором, подавати до Фонду звітність про використання коштів за встановленими формами. У разі порушення умов договору або нецільового використання коштів грантоотримувач і підприємство повертають отримані кошти Фонду у повному обсязі.

• Гранти Президента України для обдарованої молоді

Гранти Президента України для обдарованої молоді надаються державою як фінансова підтримка для реалізації соціально важливих творчих проєктів у сфері соціальної та гуманітарної діяльності.

Для участі у конкурсі претендент подає до 1 березня року, що передує року виплати гранту, заявку до Міністерства молоді та спорту України разом із такими документами:

Реєстраційна картка проєкту – містить основні відомості про проєкт та заповнюється під час подання заявки.

Опис проєкту – включає актуальність, мету, етапи реалізації, необхідні ресурси, інформацію про виконавців та партнерів, очікувані результати та прогноз подальшої реалізації.

Кошторис витрат – відображає загальну суму та перелік витрат, пов’язаних із реалізацією проєкту.

Довідка-об’єктивка – містить біографічні дані автора проєкту, його освіту, трудовий досвід тощо.

Два рекомендаційні листи – обґрунтовують необхідність реалізації проєкту та оцінюють професійний потенціал автора; надаються авторитетними фахівцями у відповідній галузі та оформлюються відповідно до встановленого порядку.

Кількість щорічних грантів Президента України для обдарованої молоді – 30.

Максимальний розмір гранту – не може перевищувати 75 тисяч гривень.

Одержувач гранту зобов’язаний подати до відповідного структурного підрозділу Міністерства звіт про використання коштів відповідно до умов договору. У разі нецільового використання коштів одержувач несе передбачену договором відповідальність.

Організація конкурсів на державні стипендії та премії є важливою частиною підтримки як молодих, так і досвідчених науковців в Україні. Для цього передбачено різноманітні програми фінансування, включно з преміями, стипендіями та грантами. Крім того, щороку з’являються нові можливості, тому слід регулярно відстежувати оновлення та оголошення від урядових органів.