Українська мова : вивчаємо та удосконалюємо
ЯК ПРАВИЛЬНО ГОВОРИТИ УКРАЇНСЬКОЮ: 9 СЕКРЕТІВ ВИМОВИ
Нам усім дуже подобається милозвучна та вишукана мова українських телеведучих, театральних або кіноакторів і співаків. Ви, напевно, помічали, як блискуче вони вимовляють [Шеўченко], [любоў] та [боршч]. Що ж, навчитися розмовляти так само, як вони, цілком реально – але треба попрацювати. Про правила й "хитрощі" вимови розповідає філологиня, письменниця та викладачка української мови Марина Герасименко.
Не наближаємо [о] до [а]
Звук [о] завжди вимовляємо чисто та чітко, незалежно від того, під наголосом він чи ні. Щоб не було [робима], [гаворимо] тощо.
Не наближаємо [и] до [і]
На Київщині таке полюбляють робити. Я теж. Тобто вимовляти [рокі] замість [роки], [трохі] замість [трохи], [чітати] замість [читати], [вчітель], замість [вчитель]. Не треба!
Чітко вимовляємо йотовані я, ю, є, ї, коли вони позначають два звуки
Чітко вимовляємо йотовані я, ю, є, ї, коли вони позначають два звуки. [Украйіна], а не [Украіна], [обіцяйу], а не [обіцяу], [свойе], а не [свое].
Не оглушуємо дзвінкі
Неправильно замість [б], [д], [г], [ж], [з] вимовляти [п], [т], [х], [ш], [с]. Наприклад, [репорташ] замість [репортаж], [дуп] замість [дуб], [привіс] замість [привіз].
Не "цікаємо" та не "дзікаємо"
Прислухайтеся до себе. Чи не вимовляєте ви [мабутць] замість [мабуть], [дзіти] замість [діти]? Якщо так, то зав’язуйте із цим. Така вимова характерна для російської та білоруської мов, в українській – звуки [д] і [т] вимовляємо глухо.
Звук [ч] твердий
Не вимовляйте "чяй", "чюю", "чітати".
Буква Щ в українській позначає два звуки [шч]
Вимовляємо їх коротко й чітко: [боршч], [дошч], [шчастя].
Звук [в]
Це моє улюблене. У кінці слова та перед приголосним звук наближається до [у]. Власне, щось середнє між [в] та [у]. Для цього звуку навіть є спеціальний значок у транскрипції, ось такий – [ў]. Правильно вимовляти: [віўторок], [прийшоў], [наўчати], [воўк]. Якщо заплуталися, забудьте. Головне, запам’ятайте, що звук [в] не можна наближати до [ф], щоб не було [любоф], [кроф] і, не дай Боже, [Шефченко].
В українській мові немає редукції
Щоправда, є асиміляція. Звуки треба вимовляти чітко й повнозвучно, не ковтати їх. Вимовляємо [київського], а не [киівськоо], [багато], а не [баато].
“Єдині” – це 28 днів підтримки у переході на українську. Учасники щодня отримують завдання та навчальні матеріали, а також беруть участь у вебінарах та розмовних клубах у своєму місті. Долучитися до навчання може кожен охочий із будь-якої точки світу. Шукайте інформацію про наступні потоки на фейсбук-сторінці проєкту.
Лайфхаки з української мови – онлайн-курс від EdEra та “Освіторії”, що допоможе опанувати базові теоретичні знання з української мови та виробити навички успішної мовленнєвої комунікації. Курс складається із 16 тем, тестових та відкритих завдань, допоміжних матеріалів та інтерактивного конспекту.
МовиТИ – Онлайн-курс як залюбитись в українську. Складається із п’яти модулів, практичних завдань, тестів, мотиваційних відео відомих людей, які перейшли на українську, тощо.
Онлайн-курс “Українська мова та література” від EdEra. В першій частині розглядають фонетику, графіку, лексикологію, фразеологію, словотвір, морфологію та орфографію, у другій – синтаксис, пунктуацію та стилістику.
Сучасна українська мова – онлайн-курс від освітнього хабу Києва. Пройшовши цей курс, ви отримаєте теоретичні знання з української мови та вдосконалите навички володіння нею на базі нового правопису. Курс складається з 15 відеоуроків в межах трьох модулів: мова та мовлення, правопис, ділова українська мова.
Є-мова – освітня платформа громадської організації “Український світ”, яка має на меті створити українськомовний культурний простір. Платформа пропонує курси з української для людей з різним рівнем володіння мовою.
Мультимедійні проєкти
Мова – ДНК нації – освітній проєкт для тих, хто хоче вдосконалити свої знання української мови. На сайті є бібліотека з картками, які пояснюють правила української мови за категоріями: антисуржик, наголос, пароніми, синоніми, фразеологізми, орфографія, правопис 2019 року тощо. Також є розділ з вправами, за допомогою яких можна перевірити свої знання. Під час навчання вас супроводжуватиме кумедний герой – язик Лепетун. Проєкт також має інстаграм, фейсбук, твітер та власний додаток.
Проєкт Р.І.Д. – волонтерська ініціатива, яка допомагає краще пізнати лексичний склад української мови. Тут за допомогою яскравих дизайнів розповідають про походження слів та діалекти української мови, порівнюють назви одних і тих самих явищ у різних регіонах, а також діляться історіями про перехід на українську видатних діячів культури – від Марка Вовчка до Миколи Лисенка. Крім цього, проєкт має фейсбук-сторінку з відмінним контентом та додаток, що допомагає вивчати українські слова.
Palianytsia – це додаток у вигляді лексичного пошуковика, який наводить приклади вживання слів та словосполучень у авторитетних джерелах з контекстом. Він допомагає зрозуміти, як говорити правильно та що саме означає те чи інше слово. Команда додатка також веде інстаграм і фейсбук з корисними постами про мову.
Gromad.UA.ny – мовна антишкола, в якій можна обрати співрозмовника зі схожими інтересами та практикувати мову, спілкуючись на цікаві для вас теми. А у телеграм-каналі та YouTube проєкту можна знайти багато мовних порад.
Shymanovski – інстаграм-блог харизматичного українця Андрія Шимановського, який навчає мови через гумор. Крім інстаграму, Андрій ще активно веде TikTok та регулярно проводить мовні марафони зі щоденними майстер-класами та завданнями для дорослих і дітей.
Телеграм
Correctarium – Українська мова – канал онлайн-сервісу перекладів і редактури Correctarium з порадами від фахівців-мовознавців.
Моя мова – канал, де легко й доступно розбирають лексичні та граматичні правила, допомагають позбутися суржику та шукають аналоги російським прислів’ям та приказкам.
М = Моя мова – навчальний канал, в якому публікують пости з поясненням правил української мови. Також авторка каналу щодня проводить безкоштовні групові заняття в зумі.
Рідна мова Опитування – канал з цікавими мовними вікторинами. Тут можна перевірити свої знання з фразеології, лексикології, наголошення слів та інших тем.
Мовний трибунал – канал, де навчають правильно говорити українською за допомогою сатири.
Фейсбук
Курси української мови Solovei – сторінка платного курсу з української мови, літератури, історії України та ораторського мистецтва, на якій публікують багато цікавинок про українську мову.
НУМО – навчаємо української мови онлайн – сторінка безоплатних курсів української мови. Тут можна стежити за анонсами курсів, щоб приєднатися до однієї з груп, або просто читати корисні пости й поглиблювати свої знання з української мови.
YouTube
Рубрика “Українська мова” на каналі Твоя підпільна гуманітарка – інформативні відео про мову як концепт, діалекти, походження мовних явищ, новий правопис, фемінітиви, скрипниківку, обсценну лексику та інші спірні мовні теми від українського письменника та перекладача Остапа Українця.
Максим Прудеус – авторський канал коуча з риторики і колишнього телеведучого. У своїх відео Максим дає поради, як перейти з російської на українську та прибрати суржик з різних сфер життя, а також вчить красиво лаятись українською.
Солов’їне шоу – розважальне шоу, в якому гравці відповідають на запитання про українську мову. Дивлячись, як грають інші, можна і собі вивчити кілька нових правил.
Сайти та програми
СЛОВНИК.ua – сайт, який містить тлумачний та орфографічний словники, сервіси з формулювання звертань у кличному відмінку та транслітерації слів латиницею, базу антисуржика з понад 700 словами та виразами, а також правопис Української мови 2019 року з можливістю онлайн пошуку окремих правил чи прикладів.
СловОпис – онлайн-проєкт з мовного та культурного просвітництва від Київського університету імені Бориса Грінченка. Творці проєкту допомагають вивчати українську мову в рамках підготовки до ЗНО, створюють текстові та відеоблоги рідковживаних українських слів, а також просвітницькі кампанії щодо правильного вживання слів та виразів. А ще розповідають про відомих українців у сфері мовознавства, етнографії, літератури, історії та культури.
Російсько-український словник сталих виразів – ресурс, який допоможе викорінити з мови російські фразеологізми та почати використовувати українські відповідники.
Словник української мови – Академічний тлумачний словник (1970–1980).
Словник.ua Портал української мови та культури – Тлумачний словник української мови.
Словопедія – Українські тлумачні словники.
УКРЛІТ.org Публічний електронний словник української мови – тлумачний онлайн словник.
Горох – онлайн-бібліотека, в якій зібрані найбільш корисні словники української мови.
OnlineCorrector – програма, яка автоматично шукає та виправляє помилки в текстах українською мовою, а також пояснює правила, з якими пов’язані ці помилки. Безкоштовна версія дозволяє користуватися коректором під час роботи в Google Документах.
LanguageTool – ресурс для перевірки граматики, стилю та орфографії текстів, зокрема й українською мовою.
Тренажер з правопису – на сайті є теоретичні положення й практичні завдання, які допоможуть засвоїти граматичні правила та перевірити вивчене на практиці.
Дзвона чи дзвону? – сайт, на якому себе перевіряють навіть досвідчені редактори, бо там розкривається одне із найскладніших правил української мови – як правильно писати іменники в родовому відмінку.
КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ
Ми зібрали добірку важливих книжок про українську мову, її історію та культуру, які багато чого пояснюють.
На культурній мапі модерної української мови є дві важливі точки: Бад-Емс, звідки указом намагались переконати світ, що української мови немає, не було і бути не може, і Страсбург — точка, де 21 березня 2022 року українська отримала статус майбутньої офіційної мови Європейського Союзу.
Орися Демська розповідає про зародження й розвиток української мови від індоєвропейської прамови до наших днів, її взаємодію з іншими мовами, історію взаємозбагачень, непримириме протистояння з російською і перебіг лінгвоцидів, із яких вона все ж таки вийшла переможницею.
Доступно про формування української державності і національної ідентичності через мову і завдяки мові.
Видавництво "Vivat"
Книга популярної української письменниці, авторки романів "Драбина" та "Мієчка" Євгенії Кузнєцової – це спроба відповісти на питання: Чому наші стосунки з мовами саме такі? Чому і зараз є люди, яким соромно говорити мовою власних батьків чи дідів? Чому нам буває соромно за рідні діалекти? Чому деякі з нас досі вважають, що мова – це нейтральна річ у собі, і не знати мову власної країни – це нормально? Чому на території сучасної Росії прямо зараз гине стільки мов? Чому якась мова комусь здається вищою, а якась – нижчою? Мова-меч у ста невеликих розділах описує мовну реальність СРСР. Книжку можна починати читати з будь-якого розділу. Це науково-популярне видання для широкого кола читачів про мовні стосунки на тлі радянського періоду.
Мова-меч – це не заклик озброюватись мовою, як мечем. Ця книжка описує те, як в Радянському Союзі мечем стала російська. Рідна мова у боротьбі з імперіями має стати щитом.
Видавництво "Твоя підпільна гуманітарка"
Мовознавиця, професорка кафедри української мови Києво-Могилянської академії Лариса Масенко – надзвичайно важлива постать для української культури. Починаючи з 80-х років, вона присвятила професійне та наукове життя дослідженню радянської мовної політики в Україні та її наслідків. У своїх роботах Масенко одна з перших в українському мовознавстві показала, що задачею радянського мовного втручання було штучне зближення української мови з російською й загалом ліквідацію української мови як незалежної.
В 2005 за редакції Масенко та її колег вийшла збірка "Українська мова у ХХ сторіччі. Історія лінгвоциду". Свого часу видання здобуло кілька книжкових нагород і потрапило у рейтинг "Книжки незалежного 15-річчя, які вплинули на український світ", яке проводила газета "Україна молода" та журналом "Книжник-review".
У збірнику вміщено документи і матеріали, що стосуються мовної політики радянського керівництва на теренах України. Вони проливають світло на підступне втручання у внутрішній розвиток української мови, спрямоване на штучне зближення її з російською і знищення як незалежного мовного утворення. Розкривається специфіка лексикографічної, термінологічної й правописної практики радянського періоду, призначена для яких, починаючи з 30—х років, було поступове вилучення питомих рис української лексики, фразеології та навіть деяких словотвірних та граматичних форм і замінює їх кальками з російської мови. На базі корпусу документів і матеріалів укладено зареєстровану репресовану лексику.
Працю призначено гуманітаріям — філологам, історикам, політологам, викладачам відповідних дисциплін, студентам, аспірантам і всім тим, кому не байдужа до рідної мови.
Видавничий дім "Києво-Могилянська академія"
Герої цієї книги, написаної Олександром та Павлом Михедом, сином та батьком, письменником і літературознавцем – класики української літератури ( і один сучасник – Тарас Прохасько): Григір Тютюнник, Олена Теліга, Іван Багряний, Василь Стефаник, Микола Хвильовий, Микола Гоголь. Михеди пропонують подивитися на ці канонічні прізвища незвичним поглядом: як на живих людей, тих, хто зараз посеред нас.
У передмові Олександр Михед пише: "Мій метод – говорити про мертвих письменників і письменниць як про живих" ( а про єдиного сучасника Тараса Прохасько – з дистанцією). Тож у розділі, присвяченому кожному герою, автори міркують про, якими були стосунки письменників та письменниць з батьками та родиною, що вони любили і чого боялися, як обирали мову, кого кохали, з якими проблемами стикалися в юності. Наприклад, у розділі про Багряного мова йде про те, як той факт, що більшовики замордувала його діда, а також двох дядьків, неминуче вплинув на всю творчість Багряного.
Що дає така незвична оптика? Можливість уважніше вчитатися, зануритися у всесвіт письменників і письменниць, передивитися власне уявлення про канон української літератури і, можливо, закохатися в якогось з авторів, на яких досі дивилася під кутом офіційних знань, розказаних в школі та університеті. Саме тому ця книга – безцінна.
Видавництво "Старого Лева"
Для кількох поколінь українських філологів та журналістів професор кафедри мови та стилістики Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Олександр Пономарів залишається людиною, яка навчила правильно говорити українською. Пономарів увійшов в історію як автор понад 200 наукових робіт зі стилістики та культури української мови, кількох десятків підручників та пристрасний борець проти зросійщення мови, який кілька років вів блог на ВВС News Україна, у якому відповідав на мовні питання читачів – про наголоси, вибір слів чи росіянізми.
Для тих, хто не має стосунку до філологічної освіти, проте прагне ознайомитися з доробком професора Пономаріва, радимо розпочати з науково-популярного видання "Культура слова: Мовностилістичні поради". У ньому Олександр Пономарів дає прості та зрозумілі поради щодо вибору лексичних, вимовних, наголосових, морфологічних та синтаксичних варіантів для найкращого висловлення думки в різних стилях сучасної української мови.
Видавництво "Либідь"